На повні груди дихаю весною,
Щоб не згубити жодної струни,
Вона у всім: в душі моїй, з тобою,
Де мрій солодких буйні валуни
Вона дзюрчить останнім снігом в лісі
Струмочком між торішньої трави,
Сміється дзвінко над борулькою на стрісі
Й промінням млосно ллється із гори
Вона співа пташиним стоголоссям,
Підсніжником чарує погляд твій
А вітер ніжно бавиться в волоссі,-
Це дотик рук твоїх, весняний друже мій.
Піду в обійми теплі і до болю рідні,
Ти поведеш мене в яку уже весну...
Попереду такі ласкаві дні погідні.-
Ми в нашу казку ринем - вічну і ясну
На повні груди дихаю тобою
Ти до останнього не кидай мене дня,
Цвіти, буяй, світися завжди мною,
Бо я - весняна , я - навік твоя
