Свята проходять… Знову до роботи…
Дано нам рік зібрати врожаї.
Прожити рік нам так, щоб без скорботи,
Щоб замість «градів» - солов’я гаї.
Щоб знову ми товкли кутю у ступі,
Ходили сіяти на Василя…
Хай на свята віншують нас вертепи,
Щоб спокій мали ми від москаля.
Щоб всі забули, що таке «груз двісті»,
Щоб ми були господарі землі.
Достаток був, тепло в селі і місті,
Щоб колос наливався на стеблі.
Гарний вірш, в якому викладені всі наші надії. Так хочеться, що вони справдились. Але мені здається, що ця мерзота ще довго буде знущатися над Україною. Бо як же вони тоді будуть існувати?
Дякую, Віталію, за такий чудовий післясвятковий дарунок!..Дай, Боже, нам діждатись Перемоги, щоб в спокої і мирі діти й онуки жили, а ми раділи їх успіхам...