|
Ти чуєш цю мелодію натхненно,
Нагадуєш собі чи по новому?
Проллюся світлом тОбі і не темно,
Нам буде поруч слухать її знову.
Парканом ранку вулиця печальна,
Коли почути хочу твоє тіло.
І десь у мозку пісня наша дальня.
Як ти далеко - сонце наше сіло.
Існуєш, чи в уяві моїй стала?
У снах думками, маривом, чаклуєш.
У такті серця музика пропала,
Коли без мене ритміку хвилюєш.
Реальність де і вигадка бажання?
Все так відносно, є лише натхнення.
Від твого шарму, грації і вбрання,
Моє музичне в тілі одкровення.
Де пошлості у музиці сердечній?
Нема самообману в твоїй ласці.
Розвиднілося небо, у доречній,
Цілком реальній, бачу тебе казці.
Ця вулиця у променях заграла,
Де зустріч сталась, я і ти у танці.
Чи пам'ятаєш що в мені шукала?
Я чув ночами! Бачу тепер вранці.
І не рахую зустрічі давно я,
Бо кожен раз ти ніжная-новітня.
І слабкість і тендітність добра зброя.
Солодка муза, музика всесвітня.
Мій дім зустріне спогадом вчорашнім,
Чи тисячами років, що єднались?!
Оркестром поцілунок буде справжнім.
Вуста, вуста... Мелодії торкались.
В прихожій партер, сцена мій диванчик.
Антракт розмову - лишено за двері.
Лиш танець, такти, сонячний майданчик
І ми почнемо ритміку в партері.
Один лиш рух, умілий, диригента
І твОє плаття піднята завіса.
Береш, притиснеш мого інструмента,
Ледь так... І світ - то зникла закуліса.
Натхненний стан і руки ледь хвилюєш,
Оточуєш і ловиш, ти бажаєш!
Вивчаєш, граєш, мною ти мандруєш.
Я притуляюсь знизу, окриляєш!
Долоня моя пестить твоє ніжне,
Те чуйне диво, арфи у повітрі...
І глибше пальці, в лоскоті проміжне,
Те сяйво твОє в ритміці й палітрі.
Прелюдії так збуджують, розминка,
Концерт почнеш сама, рукою в себе
Спрямуєш дійство, ледь м'яка зупинка,
Розтискуєш, проходжу... Арфи в небі!
І чуєш як розходжуся у м'язах,
Як мозок гіпнотичністю залила.
І світло у кімнаті сяє в стразах.
Розкинута, прекрасна і зваблива.
І більше звуку, струни в тілі пружньо.
А флейти подих рветься від екстазу.
Литаври б'ють у плоті, такти дружньо.
І всесвіт стався музикой одразу.
Ти жмеш мене, охопиш, аплодуєш!
В середині як вибух і повсюду.
Ти млієш мокра, світишся і чуєш:
Симфонією я для тебе буду.
(с) 06.08.2014р.
ID:
634602
Рубрика: Поезія, Iнтимна лірика
дата надходження: 09.01.2016 18:46:48
© дата внесення змiн: 09.01.2016 18:46:48
автор: Олег Купрієнко
Вкажіть причину вашої скарги
|
