Я хочу додому, додому...
До рідного свого села.
Дитячих стежок, де ногами
Я вперше в дорогу пішла.
Вклонитися хочу могилам.
Припасти до неньки - землі.
Хай де мене доля носила-
Та серце й душа - у селі.
Заглянути в вікна до школи.
Там юність і кращі роки;
Що їх не забути ніколи,
Всі згадують їх залюбки.
Згадати я хочу багато...
Стежками пройтись на зорі.
Тут вчилася жити й кохати,
І слухала спів солов'їв.
Тут перші цілунки і сльози...
Де вперше пізнала любов-
Там плачуть в ріку верболози,
Я бачити хочу їх знов.
Це стан у душі - ностальгія.
Все було, пройшло і нема...
Залишились згадки...й надія...
невипито чашу до дна...
І хай мене не судять люди.
Така я в світі не одна.
І кари більшої не буде,
Ніж та, що вибрала сама...
І часто насниться мені
Стара батьківська хата...
І яблуні там у вікні,
Пучечками сушиться м'ята...
І півень червоний в дворі
До гурту курей закликає,
І голос собак та корів...
Дитинство у снах оживає...
Чекаю, надіюсь на диво.
І знаю, мене ти знайдеш
Я буду, я буду щаслива,
Я буду щаслива без меж !!!
2006 р.
