Світло і затишно
у кімнаті,
Пахне весною
з вікна.
Мрії крилаті,
у думах натхненних,
І на папері слова...
Чи то хвилює
буденність завзята,
Чи то навколишній
світ,
Небо блакитне залите
у фарбах,
Жевріє сонцем
на мить.
Любите щиро
Землю у квітах,
Слово крилате,
як спів,
І у обіймах життя Ви
несете,
Щоб дарувать Весну
Всім!
Дітям, онукам,
І просто знайомим,
Посмішку радості,
й мить,
Мить – незбагненну, веселу,
спадкову,
Що називається – жить.
