обпечено все. нема вже на що там дивитись.
під светром нещадно шкіру пече роздерта душа.
мій втрачений кисень губами твоїми сповитий.
свій келих гіркої спокути я вже допиваю до дна.
дивись — все до краплі. на дні не залишу нічого.
мовчи. забувай. відвертайся. як лезо складного ножа
образа і біль нещадно полосне по захриплому горлі
і кров'ю з сльозами омиється клітка грудна.
у ванній на кахель брудний опущуся безсило.
я випила все. не дзвони. до кінця вже мене добивай.
знаєш, яких вже я тільки за тебе богів не молила,
а вони все мовчать. нікому до мене вже діла нема.
вже декілька тижнів ні строчки, ні звука від тебе.
здається, минули вже сотні бездумних, холодних років.
мій кахель брудний у ванній холодній — пустеля.
ти просто пішов.
ти просто мене схотів...
