Із дерев жовтаве листя
Долі облетіло,
Засиниціли обійстя
І загоробціли.
Прилетіли малі птАхи
З довкілля у села,
Щоб сховатися під дАхи
Людської оселі.
Бо в повітрі білим пухом
Сніжинка літає
І зима холодним дмухом
Скоро завітає.
Сподіваються пір*ясті
В суворі години
Перебути у захисті
Доброї людини.
Видно знають дзьобастики
Про створіння світу
Не з якоїсь фантастики,
А із Зоповіту.
В нім Глава Всесвітньоцарства
Ще шостої днини
Володіть пір*ястим птаством
Доручив людині.
Тож Адамові нащадки,
Дорослі й малеча --
Вірні друзі для пташатки
В люту холоднечу.
Тому хлопчики й дівчатка
Ставлять годівниці.
Клюйте, клюйте, цвірінчатка,
Тільки бійтесь киці!
