Я звільнилась, я знову - вільна,
Я літаю, сміюся, живу!
І депресії ніч божевільна
Вже минула й я більше не сплю!
І щаслива я осінь вітати
В її барвах, вбранні від кутюр;
Й хочу літу "привіт" передати
І сказати, що я його жду,
Як і зиму, красуню холодну,
Що дає нам душі теплоту
Відчувати сповна благородну,
Коли тулимсь до серця вогню.
І весну ніжну в пахощах квітів
Я чекаю давно-предавно,
Щоб сказати: "Як добре на світі,
Коли в серці відкрите вікно,
І я можу життю радіти,
І всьому, що дарує воно!"
Настрій Вашого чудового вірша перекликається з моїм "Не чекайте любові", який Ви так добре оцінили... і доповнює все дуже вдалими словами:
"...Як добре на світі,
Коли в серці відкрите вікно..."
Рада віртуальному знайомству!
Irusia відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00