Ми підіймалися все вище в гору
Стежиною казковою, чарівною.
З одного боку її охороняють берізки –
Сумні красуні, сестроньки-сирітки.
З іншого – живописний пліт,
А за ним – неймовірної краси цвіт.
Квіти, мов барвисті зорі,
Причарують очі твої.
Ступаємо казковою стежиною
Цією жаркою літньою дниною.
Наближаємося до брами,
Що ховається за тими квітками.
Та брама – то ворота
У дивні й прекрасні світа,
Де панує Пісня й Казка,
Де живуть Добро й Ласка.