Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Серго Сокольник: Розлучення - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Світлана Крижановська, 27.02.2016 - 23:30
А, можливо, намистини все-таки можна зібрати, тим паче, якщо того дійсно хочеться обом, навіщо мучитись? 5,5!
Богданочка, 26.09.2015 - 23:06
"Так буває. Хоч ми і не хочемо..." Гарно і неповторно, хоч тема вічна У Вас є свій стиль і свій шарм Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Як ы у Вас- свый чарывний стиль. А пысня яка у Вас!
Мар’я Гафінець, 26.09.2015 - 22:48
..навіть знаючи, що вже розірвано безповоротньо, все ж буває іноді важко відпустити... Та болить завжди Ви надзвичайно тонко передали той стан Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Але краще через нього не проходити
Monro_3oktober, 26.09.2015 - 22:07
Ведь классный же стих! И неплохой у нас был дуэт. Но чья-то воля злая опять вмешалась... Что вышло так - прошу я меня простить. Не удержать бегущей воды в горсти... А ведь я - старалась... Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да плюньте. Главное- мы пишем!!!
МузаСтар, 26.09.2015 - 20:59
Разорвалось случайно монисто,Порвалась ниска тонкая, крепкая, Рассыпались все бусинки быстро, И любовь, с ними вечная, верная. И в траву попадали шарики, Закатились в неё изумрудную , И исчезла с этим романтика, Растворилась , как снег, безрассудно так Разорвалось внезапно монисто, Жемчуг белый пролился слезами вдруг, Чуть сверкнул и погас очень быстро, Не собрать . Сколько ж было бусинок штук? Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, прелестно... Дивно... Респект Вам...
Ілея, 26.09.2015 - 19:50
Ви подивіться,Сергію скільки дівчат прибігло залікувати рану у серденьку Вашого ЛГ, хто квіточкою,хто добрим словом,хто анекдотом веселити...не дадуть пропасти гарному хлопцеві...неперевершеному поетові...уклін за поезію
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
О, я ціную кожну... Я взагалі люблю і шаную жінок, а тим більше- чарівних поетес
гостя, 26.09.2015 - 10:22
...розуміння приходить згодом...інколи,зрікаючись,ми зовсім не зрікаємось... може,не зовсім в тему,але чомусь згадався анекдот (((Говорит друг другу-Свой отпуск я хочу провести с женой на необитаемом острове... отдыхал там как-то несколько лет назад... Друг- А твоя жена как на это смотрит? -Думаю,она не будет против...надеюсь,она все еще там.....))) Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да... Иногда они возвращаются... однако- уходя-уходи...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так. Через це проходили всі так чи інакше
Крилата (Любов Пікас), 26.09.2015 - 02:01
Так буває. І Ви праві, хай летять намистини, різ уже урвалася нитка, нафіг їх збирати.
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
От бачите. Деколи ми попадаємо в унісон з Вами
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та не весело, Люба Патарочко
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Це істина, як на раз. Та не всі бажають знати істини...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну чому ж? У мене різні ж теми... Гляньте...
Серго Сокольник відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ото ж... Сумнюнє такунє... І що воно мене "пробило" на цюю тему???
|
|
|