Існування день за днем
Колись приймав за належне
До часу палючого сонця
Зрозумів – лох не моя доля
Бо побачив в тіні винограду
Тамуючи спрагу – тебе…
Знаю сьогодні буває непросто
По лезу ножа пускаєм стосунки
Лягаємо спати без теплого слова
І розірвати когось би на клапті
Але дивимось один одному в очі
Сяють любов’ю, читаєм – «кохаю тебе»…
Не за горами як буде щось нове
Проблеми буденні і брудні шкарпетки
Несила в руках й недоспані ночі
Підгузками завішений простір
В колисці бурмоче мале
А в долонях щастя – «мама, люблю тебе»…
Ми дочекаємось миті
Коли замість ніжного сексу
З наполегливим ритмом
Обійму під ковдрою плечі
І шепотітиму під сиве волосся в вушко
«Я ніколи не кохав іншу – тільки тебе».
