Порину в сон, там небо розмалюю,
Зелені хмари в голубе латаття.
На дим розвію вікове прокляття,
І в чорноліссі оленя вполюю.
Прикрашу в срібло попіл та багрянець,
Спаде росою ранок променистий
А якщо раптом грім у небі гряне,
То лише кинуть дощ - прозорий чистий.
Як гарно спиться, щось торкає шию,
Спекотно так...та це ж бо я в Сахарі!..
І щойно пролітала тут на хмарі.
Лишень з тобою я літати вмію.
Перлинки сліз спішать...та зупиніться,
Немов уперше стану до причастя,
Це ж тільки сон, усе це просто сниться,
І вії мокрі...то мабуть, від щастя...
07.09
...який гарний!...жаль, що тільки сон Чудовий вірш. Як на мене, доцільніше пунктуацію в рядку розташувати наступним чином: "То лише кинуть дощ - прозорий, чистий" Бажаю натхнення творити ще
Ліна Ланська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую щиро. 
Чудовий вірш. Як на мене, доцільніше пунктуацію в рядку розташувати наступним чином: "То лише кинуть дощ - прозорий, чистий" 
Бажаю натхнення творити ще 
але дякую!
