На столі недопитий чай.
Чорний байховий і без цукру.
І здається спустошена я.
І здається життя - це сумніви.
Чай холодний стоїть на столі.
Переповнена й незавершена.
Я горю і палаю в огні.
Я горю і палаю з середини.
Я зроблю лиш єдиний ковток.
Він остужує, втихомирює.
Моє тіло - це купа кісток.
Ходить полум\'я в ньому вирієм.
Я в полоні у власних думок.
Без надії я і без мрії я.
Вже не бачу я барви квіток.
Чорно-біле все, незаквітчене.
Я зостанусь сама у пітьмі.
Незавершена, незакінчена.
І не знаю, що зараз в мені.
Порожнечею я обвінчана.
