Про жінок
(I мертвим, i живим, i ненародженим чоловікам моє дружнеє посланіє)
Де б нас не кидала життя круговерть,
Та правда єдина повсюди:
Жінки - то потвори, страшніші за смерть,
Жінки - корінь зла i облуди.
Хоч зовні вони завжди милують зip
І лащитись, вміють як кішки,
Але у душі кожна жшка - це звір,
Не знає жалю анітрішки.
Підступна i хитра, слизька, як слимак,
Слабкою себе називає,
Та щоб супермена прибрати до рук
Сили у неї хватає.
Жінки - це чума, гонорея, це СН1Д,
Виразка шлунку, проказа,
Це жовтяниця, це менінгіт.
Жаба трудна i зараза.
Як їм не годи, що їм не давай,
Жінкам усього завжди мало,
О скільки великих і сильних людей
Через слабку стать постраждало
Цей матріархат скасувати пора
І знов Домострой відновити,
І стане на світі більше добра,
І зможем по людськи ми жити.
Зла не держіть і не хмурте брівок,
Простіть мені друзі, на разі,
Тому що присутніх тут зараз жінок я зовсім не мав на увазі.
