закінчився квітково-цукерний період,
березнева краса обвінчалася з квітом.
І від щирої радості всім залишила
абрикосовий гай окупований цвітом.
Всіх милує краса знов зеленого гаю,
і ніхто не промовить згрубілого слова.
А до мене з-за вікон пісні долітають
світанкових птахів, заселяючих поле.
Лише в білих садах заховалося лихо,
причаїлось тихенько,
непомітне людському, ворожому зору.
Все до кінчиків пальців весной оповите
не боїться ніхто таємничого мору.
