Молюся. До Христа, і у свято і в будень,
Серце холодне затисну назад у груди.
І серцю у грудях трохи тепліше буде,
Бо без серця, ні в небо, ні в люди, нікуди.
Холодно, страшно. Сиджу, гріюся, мудрую,
Як зігріюся, може стану більш хоробрий.
Встану, зберуся і десь собі помандрую,
Далеко, аж за той синій мінливий обрій
Втечу від диму, перегару труб вихлопних,
Ватру розпалю, тільки б вогонь роздмухати.
І буду дихати, дихати вдих, видих, вдих,
До нескінченості буду тишу слухати.
Волосся посивіє, на сонці вицвіте,
Буду слухати, не мішаючи нікому.
Поки вітер мені не крикне. Пройдисвіте,
Пора вже повертатися назад, додому.
2015р
