Послухай, солдате,
вже час - повернись
у мир, спокій і тишу.
З жахами твоїми нічними
я тебе на одинці не лишу.
Ти звик - ось побратим
за спиною стоїть,
значить, можна
спокійно іти уперед.
Бо ти знаєш -
він підтримає вмить.
Тепер я стоятиму поряд,
триматиму міцно за руку.
Я розумітиму погляд,
який часом,затьмарює мука...
Як же жити тепер?
За що ми там воювали?
За що життя ми віддавали?
Щоб повернутись у хаос,
у світ брехні, де винен хтось?...
А ти повертайся, солдате,
до мене, до нас,
до тих, за кого ти стояв,
до тих, за кого твій товариш
життя своє віддав.
Тепер настала наша черга
підтримувать й оберігати вас.
Тепер для нас цей час настав.
