Посвята Андрію Кузьменку
Пам'ять
Прямий, куди уже пряміше,
І гостра пісня, мов кинджал.
Ще, Україна в серці дише,
Чисті слова, немов кришталь.
Лунає голос з височини:
„Єднайтеся, мої брати!“ –
До серця кожного долине
І це з небес побачиш ти.
З народом разом порадієш,
Щиро всміхнешся, як колись,
На свято піснею прилинеш
І янголом злетиш у вись…
Співають гори, полонини,
Співають ріки і поля
Пісні про долю Батьківщини,
До Неньки в них любов твоя.
У них живе твоя відрада,
І сподіванки і журба…
Ти з нами завше будеш рядом,
Така, „Кузьма“, твоя судьба.
