Мами
Діточок мама в люльці колише
І співає пісні-колискові.
Рідний Бог долю кожному пише
На прадавній українській мові.
Усміхається мрійно мамуня,
Віщування тримає в секреті…
Ти диви, ще вчорашній манюня,
Вірші пише, як справжні поети.
А ось інший, малий, а вже сіє,
І сказав: Нагодую країну…
Рано вранці, як небо сиріє,
Мама бачить за працею сина.
Третій теж, без кінця щось майструє,
Чудернацькі якісь паровози…
А четвертий хоробро воює,
Під дощами, в жару і в морози.
Не такі синам марила долі,
Але видно, на все воля Божа.
І терзаються думи у болі,
Хоч молитвами їм допоможе.
Заступитись проситиме Бога,
Буде бити поклони іконі…
Люд зібрався в останню дорогу,
Сатана розспівався на троні…
Розуакалось в люльці маленьке
І на щастя матуся співає…
А на могилках згорблена ненька,
Збожеволівши, гірко ридає …
10 червня 2015 року
