Поговорімо
мовою листів,
у них ніколи
не були лукаві.
Ясмин у вікна
тихо шелестів,
коли писали.
З Вашої постави
спадало, наче
дихання тепло.
Папір пломбіром
танув серед літер.
Ікону сонця
небо зодягло
у рушничок
барвінкового літа.
Чорнила як смородина густі
і натиск пальців –
хвилювання зриме.
Цей світ мені
безлюднів і пустів.
Без Вашої спонуки.
Говорімо про каву,
що зварилася в червінь*,
про те, що не забути
і не стерти.
І визріє із пуп’янка ясмин,
як лист у білосніжному
конверті.
Червінь - яскраво-червоні барви на чому-небудь; багрянець
Шкода втрачається такий тип спілкування. Хоч на зміну прийшло електронне листування, але такі листи черстві і буз душі - просто літери, а справжні листи, то скарби душі і серця
Окрилена відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
У паперових листах - більше відповідальності за свої слова... і емоційності, напевно... Одного разу я отримала лист із запахом... це пах жасмин, і літери пахли. Ах який дух і враження підсилені. Бажаю, Вам бути тим, кому пишуть і мати силу поштовху аби відписувати щирістю. ДЯКУЮ
Дуже гарно !
Браво! 
