Майдан. Зима, що нас змінила.
Червоні маки на сирій землі.
Їх тут "небесна сотня" залишила.
На все життя печатками крові.
Холодне літо. Чорними канікули
Назавжди будуть в пам'яті моїй.
Але ж чи миті радості були коли?
Запитуєш у мене друже мій.
Я лиш хвилину простою в мовчані
І щастя не згадається мені.
Яка тут радість? Мов кинджал
встромили мамі,
Бо син, ще молодий, а вже в землі.
А душа птахом відлетіла в небо.
Прийде до неї він з росою восени.
Війна - лиха, ворожа згубо,
Забудь дорогу в край наш! Й мої сни...
Настала осінь - чорна, замінована,
А гради все летять в наші поля.
Лиш парасоля у руці - незаброньована
Життю погрожує, тремтить від них
земля.
Знову зима, вже друга буде на рахунку,
Небесні сотні в тисячі злились.
Чи знову батальйони порятунку,
У небо відлетять так, як колись?..
19.11.2014
