Аби намалював свій стан душі,
То було б чорне і червоне,
Та не художник ,мрії полишив,
Воно мов кров чуть приторно-солоне.
Чого хотів , до чого йшов
Так близько вже в руках було,
Здавалось що вже все знайшов,
Та марно тільки серце наколов.
І все що є це тільки біль,
Мені за день як всім за сотні років,
і приторності ще добавить сіль,
в душі лише червоно-чорне.
Не допоможе ні калаш , ні АГС
Лише душа коли говориш з Богом,
І це мольба і це не просто текст,
Коли стоїш навколішки і за порогом
Аби намалював що в серці є,
То було б все жовто-блакитне,
Хай нам і Україні миру Бог дає,
А сморід рашівський навіки зникне.
Щоб зміг намалювати що в очах,
То була-б ненависть і лють,
І скільки раз в очах ворожих бачив страх,
І як мерзоники на патріотів в нас плюють.
Попрошу друзів щоб намалювали,
Країну Мрій в яскравих кольорах,
І в полотно побільше щастя добавляли,
В палітру -правди в багатьох місцях.
