Я мов ліки у пам’ять вводжу,
Наші зустрічі,наше кохання,
Я без тебе ніяк не зможу.
Та скидається це на знущання.
Я про тебе пишу щодня.
Ти у серці римою болиш,
Та з тобою я не відчуваю дна.
На щоках сльозами ти гориш.
Ти приїдь і залишся зі мною.
Хоч секунду, а хоч цілу вічність!
Як захочеш піду за тобою,
В цьому мабуть і вся трагічність.