Щастя – проснутись від ясного сонця,
Промінь блискучий ловити на склі,
Брати від нього тепло крізь віконце
І віддавати коханим без слів.
Слухати співи пташок у садочку,
З ними співати, радіти весні,
Квіти вирощувать в кожнім куточку,
Різні, веселкові і запашні.
Щастя – у дощ грозовий прокидатись,
Слухати нишком шептання дощу,
Грізного грому гучні перекати,
Й пеститись любо в теплі досхочу.
В цьому побачить свої переваги,
Щастя відчути усю повноту,
Як плач землі за вікном порівняти
Й затищок в домі, комфорт, теплоту.
Щастя – також в снігопад прокидатись:
Простір незайманий сяє срібло́м,
Сніг за вікном посипає лапатий,
Білим покровом стежки замело.
Діти надворі у сніжки гуляють,
Сніговика ліплять з сніжних рівнин,
Весело, гучно сміються й не знають, –
Щасне дитинство і я разом з ним.
Щастя – як осінню листя спадає,
І обіймає все сивий туман,
Спека розпалює наші бажання,
Холод обійми влаштовує нам.
16.08.2011 р.
