І ти йдеш
Вздовж безмежно довгої
Високої надто
Залізної брами
І не можеш
Знайти.
Вихід? Вхід?
І ти в розпачі стискуєш
Холодні прути брами.
Твої тендітні руки
зводить від їх холоду.
Тіло не протиснути
крізь грати.
Тіло не ввійде.
І ти дивишся
Крізь ці грати,
Туди, куди,
Ти вважаєш
Що йдеш
Не варто,
Хіба ти не бачиш?
Це пустеля
І те пустеля,
Така, як і по сей бік ґрат.
Хіба ж ти сліпа?
Пісок та вітер
Сліплять
Очі?
2002
