Вистигла злита криця
Присипана чорним вугіллям
Блиска до снігу столиці
Сукні чужого весілля
Мережана плетивом кроків
Луною їх бавиться тиша
Ховає лісами на роки
У гіллі на спомин сколише
На білій схололій тканині
Голка соснової глиці
Одна як свобода в синиці
Гостра як цвях в домовині
—
Одна на холодному ліжку
Одна на тій вражій тканині
Як зарубка зроблена нишком
На світлій м'якій деревині.