У трояндових росах
Зеленіють сади, і в туманних покосах
Заховались мої потаємні думки.
Я шукаю себе у трояндових росах,
Щоб із квітів кохання сплітати вінки.
В них тендітну троянду торкаю руками,
Що мені ти приніс у чарівному сні,
Хай остання сльоза між її пелюстками
Поверне твоє серце, коханий, мені.
Я у сонячну даль відпущу свою душу
І про щастя зіркам прокричу в небесах,
Сколихне воно води прозорі і сушу
І порине в святу далечінь, наче птах.