Один індик натішитись не міг
Своєю гарною ходою,
Своїм красивим пір"ям на хвості,
Він хизувався завжди між юрбою,
Більшкрасевішу птицю в світі не знайти,
Казав він курам на подвір"ї,
Таких як я не має на землі,
І в мене найрясніше пір"я.
І кури всі охоче вірили їому,
І плескали їому в долоні,
Коли виходив на повір"я він
З високопіднятою головою...
Аж в один день до курника потрапила лиса,
Та птиця в одну мить розбіглась,
Але не стосувалося це індика,
Адже ж він цар і красень на подвір"ї
Лисиця довго думати не стала
Схопила індика та п"яти накивала
Ото ж, яким би гарним ти не був
Перед лицем загрози всі єдині,
І коли вже потрапив ти в біду
Тобі не допоможе те що ти красивий...
