За що Боже милосердний
Дав таких сусідів?
Що роками не дають
Жити в Україні.
Убивили, грабували
В Сибір висилали
Всю еліту українську
Там замордували.
У Сибірській мерзлоті
Лежать їхні кості
Скільки може бути в них
Отакої злості.
Не раз наші браття
Голодні були
І хліба не їли
Води не пили.
На цементі спали
В одних сорочках
А личко горіло
В гарячих сльозах
Не раз наші українці
Боролись за волю
Їх вбивали, катували
Кидали в неволю.
А тепер їще в додаток
Війну розв’язали
Убивають людей мирних
Градом поливають.
Піднімайтесь люди добрі!
Хто іще при силі,
Бо інакше попадемо
В кабалу Росії.
Піднімайтесь, патріоти!
На війну священну
Будем за вас молить Бога
Як завжди щоденно.
