Аби завжди була Україна
Мiцна i, як сад, квiтуча,
Треба сприймати, як дещо єдине,
Обидва береги Збруча.
...Бiльшовики сторiччя тому
Ганебно програли ляхам вiйну,
I Збруч подiлив Україну
На двi протилежнi частини.
Потiм, внаслiдок чергової вiйни,
Нiбито об'єднались вони,
Але це об'єднання
Не знищило протистояння.
Досi з'ясовуємо: хто серед нас
"Бандерлог", а хто - "даунбас"?
...Чоловiк обiцяє любити
"Жiнку", або "кобiту"?
Юнак, що має геройський дух,
Хто вiн такий - "молодець", або "зух"?
...Полiщуки i причорноморцi!
"Малороси" колишнi i "австро-угорцi"!
Одесити, слобожанцi i буковинцi!
Навiщо нам подiл? Ми всi - українцi!
Цікаво! Але дещо не зрозуміла - мало відомо з історії. "Кобіта" - по галицьки? "Зух" - також? Цікаво, звідки такі назви.
Mik (галицька миша) відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Саме так. Галицьке слово "кобiта" (польський варiант "kobieta" [/b)>означає "жiнку". "Зух"("zuch") - "молодець". Польська мова походить вiд галицько-волинського дiалекту української мови.
