Скількох ще можна загубити,
Скількох згноїти у Ато.
Щоби вкінець вже зрозуміти,
Що в нас давно, своє .уйло.
І поки нам на когось злитись,
Додому кликати біду.
Пора у хаті роздивитись.
Невже приспав вас Мурабу…
І знов дорвались до корита
В Горбах, як янгол на виду.
Прийшло від зайд свиняче бидло,
Нажратись й справити нужду.
Вже не бояться й хамовито,
То - тож генетика, в роду.
Як ті вовки несамовито.
Гвалтують матір молоду.
Украсти, сприщити, продати,
Всигає яструб, на льоту.
Чи не пора уже їх гнати
І погань знищити люту.
Нас просять чайки і могили,
Відкиньте просять дрімоту.
Вже Ваші предки, що почили,
Перевертаються в гробу.
Щоб Ваші внуки не змаліли,
Пора відправить зайд в Орду.
Поки хазар"є не втопили,
Зовсім Украйну молоду...
