Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: I.Teрен: НАВІЮВАННЯ НЕВЛОВИМОГО - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Сергій Вітер, 15.01.2015 - 17:39
Сподобалось... але може "прокинемось озиминою" ???бо наголос "проснемо́ся" I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
На відчуття ближче до контексту – просне́мося, хоч звичайно грамотніше було б також дозріємо, народимось, пробудимось... Проснемо́ся – скоріше діалектне.Якщо можна, дайте, будь-ласка, посилання на словник, у якому наголос трактується однозначно. Дякую, що завітали. Любов Ігнатова, 11.01.2015 - 22:15
Коли у мене є ще ти, Я попід хмарами літаю, І бачу зоряні світи Десь, у безмежжі небокраю... І поки я у тебе є, Ти не опустиш свої крила, Відчуєш серденько моє, Напнеш червонії вітрила... І поки ми тримаєм світ В своїх розпечених долонях, Нам байдуже до плину літ... Хай навіть іній вже на скронях... I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Але якщо оте, що дід, зігріють ще чиїсь долоні, то й сивина на схилі літ розтане інеєм на скроні. I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно. Ми ж не язичники які-небудь.І, будь-ласка, зрозумійте - з різними авторами я спілкуюсь на різні теми. ptaha, 09.01.2015 - 19:57
мені навіювала сьогодні картина http://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=550040
Олекса Удайко, 09.01.2015 - 19:41
Щоб у озимі не піти,нам треба щовесни яріти, і душ нев'янучі просвіти осяють нетрі самоти! I.Teрен відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Олексо, дякую. Ви прониклись кожним рядочком. |
|
|