Велича душа моя Господа,
і радіє дух мій у Бозі,
Спасителі Моїм.
(Лк. 1:46)
Цей рік такий, як всі роки до цього:
Такий же лиховісний, навісний,
Такий здираючий із самого малого
Майбутні парості квітучої весни.
Цей рік такий – не треба заперечень,
Бо йде по мито він у кожен дім,
Слова ж його із канонічних речень,
Про щастя у горнилі віковім…
Говорить він, що завтра легше буде
І що він дасть у рУці добрий кіш,
Що лиш пісні співатимуть усюди…
Але ж до літа знову стане гірш!
Цей рік такий, як зраднику Іуді,
Мов псу, срібло кидали за цілунок,
Отож бо й зараз всюди, всюди, всюди
Лиш війн та лих витончують ґатунок…
А от Різдво приходить до хатини –
В землянку, чи колибу, чи хороми
І чистою Любов’ю з неба лине,
Знімаючи з душі і серця втоми.
І лиш Різдво дарує мир та святість,
Хоч як же тяжко люду не бува –
З небес сія одвічна Божа милість
І світлом зір видзвонюють слова:
«Христос родився! Слава! Слава Богу!
Мир на землі – і всім благовоління!..»
Вже скільки літ святіш не чув нічого
Коли між зір співа безодня синя!..
І цього співу досить щоб крізь лиха
Пройти із Господом у вічному путі
А рік оцей, як всі, минеться тихо,
А рік оцей, як всі, в оцім житті…
06.01.2015 року
