Не кохаєшь ти і не шкодуєшь
Та хіба ж я трохи не вродлив
Не дивлячись в обличчя провокуєшь
Руки на плечах моїх схестив
Досить юна, с виразом чуттєвим
Я не ніжен із тобой, не груб
Жду на сповідь, ти скількох кохала,
Скільки рук ти пам"ятаешь, скільки губ..
Всі вони минули наче тіні
Не зігрівшись полум"ям твоїм
Багатьом сідала на коліна
От тепер сидиш і на моїх
Хай твої напівзакриті очі
І ти думаєшь про іншого в цей час
Я і сам люблю тебе не дуже
Тонучи у цінностних речах
Цей запал не можна звати долей
Він як блискавка, а може навіть ртуть
Випадково я зустрівсь з тобою,
Посміхнусь, спокійно розминувсь
І ти підешь зовсім іншим шляхом
Розпорошувать сумні похмурі дні
Тільки ось цнотливих не чіпай ти
Тільки не кохавших не люби
І коли ти з іншим у провулку
Будеш йти шепочучи - люблю
Я можливо прогулятись вийду
І твій погляд я своїм зловлю
Відвернув до іншого обличчя
Ну і трохи нахилившись вниз,
Скажеш дуже тихо "ДОБРИЙ ВЕЧІР"
І почуєшь "ДОБРИЙ ВЕЧІР МІСС"
І ніщо душі не потривожить
Не заставить вже її тремтіть
Хто кохав, кохати вже не може
Хто палав, того не підпалить
