Для щастя багато не треба.
Лиш сонце зустріти з-за хмар.
Лиш неба, блакитного неба.
Лиш дітям принести буквар.
Води зачерпнути в долоні.
Почути чийсь спів в тишині.
І чути надію у звоні,
В тім звоні святім навесні.
Блакитного мирного неба.
І посмішку рідних очей.
Лиш це... Більш нічого не треба.
Ще може лиш тишу ночей.