Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Ниро Вульф: О чувстве вечном - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Артура Преварская, 09.12.2014 - 13:56
оба варианта красивы, свое переводить всегда сложнее, у Вас классно получается
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо,Артура, за добрый отзыв!
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Ірочко! Так на мові вийшов краще
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,дорога Ніколь! Завжди, завжди вам рада!
Олекса Удайко, 09.12.2014 - 00:44
Ще трохи -і буде затухати... Путлер пустив в штани... Та він гад непередбачуваний!
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
что-то не верится, что придет конец этому жахиттю
Rekha, 09.12.2014 - 00:15
И чувство вечное бутоном расцветает, Потрясающе!
сияет, словно в море бирюза, душа от счастья бабочкой порхает, когда любовью светятся глаза. Лелека, 09.12.2014 - 00:09
Отлично о любви и счастье.Любовь сильна кусочком даже Надежда наша лишь одна Всё возрождает также. Лелека. Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую,Лелека, за експромт! Дуже вдячна, заходьте!
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
тому надає сил. У сусідній з батьками будинок влучив снаряд. А тільки вчора перевіряла квартиру батьків. Гради летять, страшне, кожну мить думаєш про те, щоб не влучив в твій дім.
Олекса Удайко, 08.12.2014 - 22:12
Гарно, Інно! Обидва варіанти... Але чи є потреба зіскакувати з ритму.... Тільки не обгрунтовуйте те своєю самобутністю, Будь ласка! Що простіше сказати: "любов бутоном розквітає. " Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
точно! виправлю.Дякую завжди за поради та увагу до мене. Сиджу зараз, слухаю "Град", страшно лягати спати.
Ниро Вульф відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
переклад свого на свое Дякую,Лесю, завджи!
|
|
|