Епіграф:
Люди - звірі
Секс - зоопарк
Від Вифлеєму
По глибокому дні
Я пливу у своєму
Вигаданому човні
І зовсім не тОну,
Бо надто сильно вірю
І не зважаю на втому.
Віддаю душу звірю,
Який пожирає ізсередИни
Моє смачне нутро;
Він зловив мене зі спини
І закутав у своє хутро.
Ти кохане чудовисько,
Яке приспало пильність
Мою, здоровенське,
І лиш на твою милість
Сподіватися тепер мушу.
Все ті самі рими
Багатостраждальні видушуєш
Вчинками злими.
А я тебе люблю,
І відданістю ні за що
Свою душу гублю.
А тобі хоч би що.
2/3/14
