Коли дерева жебракують голі, босі, а небо сіре ще й січе дощем... Коли летять птахи крізь тіло осені... У мріях - мир, у тілі - тлінь, у серці - щем.
ID: 532494 Рубрика: Поезія, Філософська лірика дата надходження: 25.10.2014 22:55:17 © дата внесення змiн: 25.10.2014 22:55:17 автор: Елена Черкашина
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie