О , що воно городить,
Ото навчився єзуїт.
Та так по вухах граблі водить,
Що часом кидає у піт.
То наче вивільга заплаче,
А то загавкає, як лис.
Як сіра крячечка закряче,
В любому знайде кампрамісс.
Усе, що ми колись збирали,
Як ту зіничку зберегли.
Жидва на пархи розіп’яло,
Курчатко бідне оскубли.
Ой, як ви ж сук. надоїли,
Солодка наволоч лиха.
Майбуть закушуйте вулила,
Час собиратись вже… Пора!
Я до євреїв нормально відношусь. Без пієтету, але й без ненависті. Всі нації мають право на існування. Інша справа- УКРАЇНСЬКУ НАЦІЮ треба підіймати. І просвічувати. І вчити. А тоді- побачимо. Міжнаціональна ворожнеча- цього тільки нещасній Україні не вистачало
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Знаєте,я взагалі то не антисеміт. Але жид-він і в Африці жид. Бо жид то швидше не національність, а сутнісь. Жидівська крамарська сутність. Що цукерками торгувати,що Україною - всеодно.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
До речі, справжнє прізвище рос. прем'єра Медведєва - Мендель. Інколи мені здається, що то дійсно жиди вирішили стравити два православні народи і це їм, на превеликий жаль, вдалось.
Дід Миколай відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00