Влада
Брехня завше поряд влади.
Кажуть – слуги. Скажу – ні.
Подивіться, Бога ради,
Скільки зір на лацкані!
Нема місця курці клюнуть –
Скрізь медалі, ордени…
Нема в морду кому плюнуть -
Патріоти всі, сини.
Та й не плюнеш проти вітру,
Бо повернеться назад,
В затуманену макітру,
Перетворену на зад…
Зовсім збочилися думи,
Зникли буйні козаки,
Комсомольці-товстосуми
Люд загнали в кріпаки.
Скрізь обіцянки, як гасла,
На знаменах майорять,
А на спинах сині пасма,
Сотні літ в рядок лежать…
Це солодке слово – влада,
А п’янить немов вино…
Як загарбник тягне, краде,
Колупнеш - старе лайно…
03 травня 2013 року
