А.1.7. Сазонов Віталій
Віталій був журналістом і в цій якості працював в УкрНДПІцивільсільбуді.
Балакучий, настирний, шанобливий та грубий, нахабний та ввічливий, всезнаючий дійсно і рідкісний профан - в цій людині все було перемішано, переплутано, все це вирувало в ньому і активно шукало свою аудиторію, своїх поштивих слухачів.
Ми з ним часто радо спілкувалися і радо лаялись, бо деякі його вчинки були для мене немов червона ганчірка для бика.
У 1983 році на його день народження я зробив для нього ескіз екслібриса, вірніше - екслібрис в одному примірнику, а собі залишив кальку, з якої і зроблений представлений тут малюнок.
Тоді у всіх в героях ходив Євгеній Сазонов - ще один псевдоживий герой того часу зі шпальт "Літературної газети", який явно був онуком Козьми Пруткова. Я і обіграв спорідненість двох Сазонових.
А.1.8. Мій брат Валентин (в Клубі псевдо НИ ШИЧВЕЛ).
В нашій сім'ї було неухильне правило: дні народження всіх відмічали регулярно. Ми, брати (нас троє, молодший - художник), завжди прагнули якось особливо це зробити. Але кожний рік щось оригінальне придумувати для брата на протязі усього життя тяжко. Тому до його 50-річчя я готувався довго.
Дарунок мій був оригінальний.
Колись, років 35 назад я запроектував брату дачу, а він справно і навіть до останнього часу будував її. То я зібрав всі негативи цього процесу, починаючи від голої ділянки, а потім від заливки фундаменту та аж до нашого святкування умовної завершеності цього процесу, надрукував фотокартки за всі роки та виготовив експозиційну розкладку на трьох планшетах розміром 400 х 400 кожний. Це був історичний фотоогляд Будівництва Дачі!
Окрім цього, знаючи його пошану та любов до В. Висоцького, під час відрядження до Москви біля пам'ятника поету на кладовищі купив кольорову фотокартку пам'ятника Висоцького, яка продавалася тільки там. А до неї вже написав вірша (Придачин - один із друзів мого брата). Вірш явно побудований на емоціях, пересипаний паузниками і, як говорив мій брат, невдалий, але я тоді писав вірші тільки для себе, в скриньку столу, а мій брат вже був членом Літературного товариства любителів поезії! То він мав право мене критикувати!!!
Ты видишб Высоцкого Вову,
Застывшего класиком вдруг.
Для всех его хриплое слово
Звучит как товарищ и друг.
Очень жаль, что Высоцкому Вове
Не пришлось справлять юбилей,
Но ты - классику товарищ по крови
Окружен алкоголем,
едой,
родней
и сонмом друзей.
Восхищаясь Высоцким, Вовой,
Ты вдруг начал печатать стихи...
На Пегасе ездок ты не новый,
Но не летал против воли стихий.
Ты спроси у Высоцкого Вовы:
"Какова правда-кривда Удачи?"
И услышишь:
"Это как дача!
Много пота и крови,
И усилий в придачу.
И Придачин.
Опонентом Придачин".
Я согласен с Вовой Высоцким:
Только так!
Без ура-патриото-раз этак идей!
Стихосборником броским
Ты отметишь столетний свой юбилей!
22.10.1980
*******
Екслібріс - оригінальний! Сподіваюсь, іменники зацінили! Хочу відмітити, що Ви досить сміливий і відкритий у своїх роботах. Як називається стиль мистецтва, у якому Ви працюєте як портретист (видовжені тіла, акценти на частинах тіла)?.. А вірш брату сподобався - особливо про красномовний натяк на довгі роки плідної праці !
Левчишин Віктор відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ніколи не задумувався і зараз не задумуюсь над стилем, бо завжди воно якось само іде як іде. На жаль,зараз мені було боляче показувати матеріал про брата, бо він зараз немічний, але маю надію в наступному місяці побачити його і тоді ми, двоє навпіл-калік порозуміємося і. можливо, він зможе знову друкувати свої вірші в Клубі.
Хочу відмітити, що Ви досить сміливий і відкритий у своїх роботах. Як називається стиль мистецтва, у якому Ви працюєте як портретист (видовжені тіла, акценти на частинах тіла)?.. А вірш брату сподобався - особливо про красномовний натяк на довгі роки плідної праці ! 
