І мовлять поети
Нічого тут писати
Прийшов час
Молодим помирати
У світлі фар
Швидкої допомоги
Коли вже додому
Не ведуть дороги
І оглядаються солдати
До світанку, за життям
А завтра їхнім матерям
Нікого буде втрачати
У словах небесної знаті
Прийшов час
І ваша доля без прикрас
Краплинами крові на полі
Співають птахи
Із пащі триглавого змія
Коли мертвий радіє
Що живий не зуміє
Вибратися із ями
І полетіти з птахами
Які залишили свої крила
І захлинулися у чорнилах
І співучим мандрівникам
Не забути
Тріску розбитої лампи
Присмаку ртуті
І гіркого туману
Над водами, ставками
Що огорнули тіла
Своїми сльозами
Загублені поети
Пишуть прощальні листи
Загублені тіні ночі
Не знають куди іти
Загублені чорні серця
І ця війна, без кінця
Благає Бога про допомогу
Але там немає нікого
