Для чого людям стриманість потрібна?
Коли йдемо по світу швидше долі.
Вже зламані всі коди і паролі.
Навіщо гальма, коли швидкість – рідна?
І знаки «СТОП!» для нас не перепона.
Секунди крок пришвидшений помітно.
Вважаємо, що все для нас підзвітно,
А стриманість – дурна лиш забобона.
Навчились керувати віражами.
Стоянки для слабких та відстаючих.
Жалієм не нужденних, а даючих...
Не бачимо межу між кольорами.
Бо в швидкості злилося все в єдино:
Життя – не кольори уже, відтінки.
За право бути першим поєдинки
Останніми нас зроблять неодмінно.
Змагання беззупинне із собою.
Нестримне почуття зітре наголо,
Бо замкнене дорога наша коло,
Коли «ВПЕРЕД!», «ВПЕРЕД!» без перебою.
Для чого людям стриманість потрібна?
Щоб не злетіти вниз обабіч траси,
Щоб бачити життя, його прикраси,
Щоб фарби, не відтінки, було видно.
Щоб не топтати тих, хто заважає,
Щоб не плювати в тих, хто із докором,
Бо скріплені життєвим договором,
А він кінець, як і початок має!
Цей життєпакт затверджений завчасно.
Із різним темпом кожен опрацює,
Та стриманість від помилок врятує,
І з вигляду його все стане ясно...
З цим документом нам іще блукати
Десь між світами: цим і тим. Врахуйте.
Що ви покажете? Не пожалкуйте,
Що стриманість була лише словами.
Дуже цікавий наповнений життєвими реаліями вірш! Чудово!
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За два місяці, які я провела у клубі, мої твори стали значно складніші, з точки зору розмірковувань про життєві цінності. Я багато чому вчусь в інших авторів, і у Вас, зокрема. Дякую.
Мені подобається Ваш серйозний вибір тематики, аналітичний підхід до розкриття її. Тому Ваші вірші заставдяють читача думати.
Розумничка!!!
Серафима Пант відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Щиро дякую, Світлано. Доречі, Ваша мініатюра про душу надихнула на написання ще одного роздуму на цю ж тематику. Постараюся найближчим часом перенести його на папір та надрукувати. Буду рада, якщо напишете коментар.