Ми сиділи у повній кав'ярні,
Твої очі навпроти моїх.
Гомоніли всі люди навколо,
А мені бракувало слів.
Крізь твій трішки шалений погляд
Пролітало мільйони людей.
Але серце моє, ледь вдивившись,
Знайшло привід безсонних ночей.
Твій гіркий і солодкий запах,
Ті пісні під гітару вночі,
Хриплий голос і яснії очі -
Мого спокою злі палачі.
Час застиг. Я нікого не бачила.
Кава вистигла вже на столі.
Я боялась подати свій голос,
А кав'ярня шуміла на тлі.
