Мене ще трохи є.. я трохи ще горю.
Я тлію вогником двадцятирічного життя.
Гаряча кава не нагріє мої плечі,
Та й я її особо не люблю...
Мене ще трохи є... ще прокидаюсь вранці...
Щось заставляє виповзати з ліжка
І натягати джинси, кофту, старі капці...
Я знов не дописала свою книжку:
Лишила скупі записи на клаптиках паперу,
Сточила всі у домі олівці...
І десь в четвертій ранку - все й до біса!
А за вікном позеленіли всі дерева...
Весна тихенько проситься у душу...
Так ніжно вітром огортає плечі
мене на вулицю покликав вечір...
...і я іду в його світи
світи незайманості й чистоти...
Я дописати книжку мушу!
