Керувати словами, немов собаками-поводирами,
Немов сліпих підлітків, водити за ніс розділові знаки.
Дивитися фільми для дорослих, але ридати під драми,
Хотілося би бути чутливішим.
Зізнаватись у коханні не задумуючись,
Невимушено любити. Старатися бути завжди,
Хоча б подумки, та з тобою.
Писати вірші, та знову керувати тими ж словами.
Багато писати, багато говорити, багато робити,
Хоч щось робити. Корисне, некорисне, байдуже,
Щоб було що залишити.
Кохати тебе, все так же невимушено, і бездумно,
Вдихати ніч, споглядати світанок.
Чи то ні, захід сонця. А байдуже, споглядати все на світі.
Писати, і знову писати. Тому що ти є.