Ми лежали під покровом ночі
І розчинялися в обіймах тишини,
Я ніжно цілував твої закриті очі,
В цю мить на світі були лише ми.
І ноги наші переплелись в спокусі,
Від запаху твого волосся я п`янів.
Я відчував бажання у кожнім твоїм русі
І зупинятись зовсім не хотів
І тіло твоє вигнулось звабливо
Глибоким диханням ми розривали тишину,
Я продовжував тебе любити неквапливо
І повторяв тобі на вушко що люблю.
І пристрасть наша зовсім не згасала,
А навпаки, торкаючись, усіх твоїх принад,
Вана немов лавина наростала
Любов на тебе лив, як воду - водопад.
Твої обійми наче пута раю,
З яких уже немає вороття.
Не відпускай ти їх молю тебе й благаю
І я віддам за них усе своє життя
дякую
