(до 200-річчя Шевченка)
Цей шлях у двісті років, як похід
На боротьбу за щастя і свободу.
Для витязя слова – це меч і щит,
Для рідної Вкраїни славна ода.
Ця доля Кобзаря – величний хрест,
Що він прийняв заради Батьківщини.
Волання правди і палкий протест
Вирує у душі героя-сина.
Як вічності рядок, його життя.
У ньому все – і мука, і звитяга,
Блакить висот і золоті жита,
І грізної війни священні стяги.
Цей шлях безсмертя – подвиг і вінець,
Де з лаврами сплелись колючі терни.
Политі кров’ю зболених сердець.
Крізь відчай проросли свободи зерна!
Життя Тараса – спалах у пітьмі,
Застигло в небі праведним свічадом.
І будить душі голосом громів –
Вставай, борись, нескорена громадо!
Слава нації!!! 
Героям слава! 
