Сивим снігом лани запорошені.
Замерзають в повітрі слова.
На землі нашій гості непрошені.
Отже, битва чекає нова.
Оселедець на макітрі,
Запах крові у повітрі,
Час до бою вже.
Досить, годі жартувати,
Най від сорому і зради
Доля вбереже.
Вже накази про збір проголошені.
Розставання приходить пора.
Біля тину у свитці поношеній
Знов зажуриться мати стара.
Оселедець на макітрі,
Запах крові у повітрі,
Час до бою вже.
Досить, годі жартувати,
Най від сорому і зради
Доля вбереже.
Ся домів повернути нам хочеться.
Поталанить в цім, звісно, не всім.
Порох шляхом за кіньми клубочиться.
"Дочекайся мене, рідний дім…"
Оселедець на макітрі,
Запах крові у повітрі,
Час до бою вже.
Досить, годі жартувати,
Най від сорому і зради
Доля вбереже.
