коли ти впав на колiна
i сил пiдвестися нема
тодi у життi, у твоэму
почалася смуга нова
забудь про минулi невдачi
очi до сонця зведи
вiдчуй на обличчi своэму
подих новоi весни
вiдкрий своэ серце для того
вiд кого вiдмовився свiт
знов у життi у пвоэму
стало все на мiсця
сонце ще так не свiтило
земля пiд ногами тверда
вiтер по пиху стихаэ
за руку тримаэ вона
та, що руку подала
коли у життi, y твоэму
настала сувора зима
не покидала вона!